Я так у перші місяці війни стояла посеред будинку і дивилася на ремонт: робити далі? ні? чи є сенс? А потім вирішила, що житиму як жила, а час покаже. Безумовно, треба робити кроки для забезпечення свого виживання, ми вже переконалися в цьому, але й рухатися далі необхідно. Не можна дозволити їм украсти в нас ще й шматок життя, змусивши поставити все на паузу.