Мої інвестиції: конкурс від @antorv

Коли прочитала назву конкурсу, то одразу подумала, що мені немає про що писати. А потім подумала ще раз. І ось пишу.

Скажу одразу - з інвестиціями у мене не дуже. Ну так вийшло. Тобто спочатку все було норм, а потім якось не склалося. Розлучення, зміна роботи… все довелося починати з початку. Добре хоч не з самого нуля.

Робота тут стала поворотним моментом, адже втративши можливість працювати в місті я опинилась в жахливій ситуації. З усім своїм звіринцем я міцно привʼязана до дому. Якби я знала, то почнеться ковід і всі перейдуть на дистанційку, я б звільнилася. Але хто тоді що знав? Тож я залишилась сама, без роботи, з цілою зграєю і у віці, коли на роботу не дуже вже і беруть. Чи треба казати, куди поділися всі заощадження попередніх років, яких і так було небагато.

Нерухомість в Києві, яку цілком тоже можна вважати інвестицією, не дуже врятувала ситуацію, адже вона у мене трохи проблемна. Середній клієнт її не візьме через площадку, а вище середнього - через місце. Якщо в я сьогодні інвестувала в нерухомість (хоча сьогодні я б не ризикнула), то інвестувала б в паркомісця. Парковка в Києві - це дійсно проблема. А витрати на обслуговування, порівняно з житловою нерухомістю, значно менші. Але знов такі - що маємо, то маємо.

Нарешті з роботою все вирішилось. Згадавши, що пишу я доволі легко, з логікою у мене все ок, а досвід і законопроєктної і дослідницької роботи доволі вагомий, я запропонувала свої послуги з проведення досліджень. Робота мрії. Ти сама собі господиня. І собакси приглянуті. Але є одне але - пенсія. Нічого не поробиш - жорстка правда життя. Всі ми не стаємо молодшими. Тож треба було якось добирати стаж.

І наступним кроком я зареєструвалася як ФОП. Сплата ЄСВ стала моєю другою інвестицією. В принципі, всі ми це робимо, або роблять наші роботодавці. Скажу одразу - ЄСВ я плачу мінімальний. Спочатку думала платити більше, але життя свідчить, що складати всі яйця в одну корзинку - це дуже дурна ідея.

І тоді я зробила третій крок - оформила пенсійну страховку в MetLife. Компанію мені порадив зять, а у тому, що сам він у всьому досконало розібрався, у мене немає жодних сумнівів. Тож вже чотири роки я справно плачу внески.

Щодо пенсійної страховки, то звичайно треба було це зробити значно раніше. Але життя така штука, що ніколи не знаєш, скільки протягнеш. Зазвичай у нас в роду жінки довго не живуть, але одна бабка дотягнула аж до 90. А раптом я в неї? Тож хай буде. А не встигну скористатися, то мала отримує ці гроші в спадщину, я її в договорі прописала 😉

Звичайно ж свій блог на Стіміт я теж розглядаю як інвестицію. Я ледве не втратила його перед війною, коли від невеликого ума перейшла по сумнівному посиланню, щоб проголосувати за свідка, і ввела пароль. Знаю, знаю! Я теж була впевнена, що хто хто, а я точно в таку халепу не потраплю! Але сталося. Тож теж довелося починати все майже з початку, бо доступ відновлювали доволі довго і частину токенів встигли вкрасти. Але попрацював я зловила вже трьох дельфінчиків. Зараз розгребу проблеми, що виникли через хвороби собакс, і буду вирощувати блог далі.

В планах створити ще джерело пасивного доходу. Ідея є, просто сил і часу на реалізацію поки не вистачає.

Ну і звичайно в якості інвестицій розглядаю будь-яке підвищення власної вартості. Нещодавно закінчила курс англійської мови для академічних досліджень. Це не лише підніме чек, але і дасть згодом можливість пропонувати свої послуги як перекладача.