The Dairy game: 18.04.24. Звичайний робочий день

Привіт усім!
Таке відчуття, що природа вирішила трішки пожартувати над нами і спочатку закосплеїла літо, а останній тиждень вдалася до імітації осені. Саме жовтневі деньки нагадує погода останніми днями. Я хоч і люблю дощ, але недостатність світла і тепла впливає на організм відсутністю продуктивності. От тому і робити не особливо щось хочеться, а лише закутатись в плед і лежати з чаєм, переглядаючи фільми або читаючи книгу. Але реальність така, що необхідно працювати.
Тому ділюся тут сьогоднішнім днем в похмурий четвер.

Весь день іде дощ: то моросить, то напускається сильніше. Власне, я сиджу у теплому затишному приміщенні, тому мені добре, а от через деякий час прийдеться виходити по справах, і потім їхати додому. Прогноз погоди не радує, адже дощик буде йти до ночі. Проте, ось такий невеликий дощ і вже розквітлі гілки дерев приносять не депресивний настрій, як це буває восени, а навпаки - спокій і затишок. Це все через розуміння того, що попереду буде літо, а не холодна затяжна зима.

А взагалі, ранок у мене почався не дуже вдало, і ось чому. Попросив мене мій шеф знайти номер і зв'язати його із одним чоловіком, який зараз є депутатом від фракції "Слуг народу". Ну, думаю, без проблем, знайшла все, він підіймає слухавку і отут починається саме цікаве. Я вітаюся, представляюся і по методичні вже переходжу до справи. Все ввічливо і за етикетом. На що мені відповідає бидляцький російськомовний голос: "слушай, а тебе вот никагда в голову не пріхаділа как-то по другому гаваріть? А? Ілі ти не можеш дойті умом по другому обращатся ка мнє?" Висновок очевидний: бидло привілейоване. Цікаво, що він хотів почути? Я звернулась до нього на ім'я по-батькові (навіть провідміняла!). Ну, на це хамство я не стала відповідати, а з'єднала його з моїм шефом. У мене всередині ураган гніву, адже ця мразота зі "слуг" подумала, що недоторкана і возомнила із себе щось надзвичайне. Також мене бісило, що я не могла відповісти так як він заслуговував. Я на роботі, а тому не маю виносити емоції вище професіоналізму, тому прийшлося тримуватись. Трапилося б мені таке убожество поза межами роботи, я б розповіла чого воно варте в цьому житті.
Також я краєм вуха почула як цей мужлан жаліється на мене моєму керівнику. Ви уявіть на скільки воно поскудне! Проте мій шеф мені нічого не сказав, адже він розумна людина і знає хто і що з себе представляє.
Що ж, після того інциденту лишився неприємний осад, однак псувати собі настрій та нерви не варто через пристарілих дурачків, а тому я вирішила максимально сконцентруватися на приємному.
Вчора я отримала від мамусі та татусем посилку, де мені поклали багацько класних речей, серед яких і кремчик для рук від одного з моїх улюблених брендів косметики - Rituals. Здавалося б, дрібничка, але ось такі естетичні та класні речі неймовірно радують мене.

А трішки згодом, мені подарували шоколадку просто за те, що я виконала свою роботу. Це надзвичайно приємно!

Далі робочий день проходив спокійно. Так як мій шеф поїхав по справам, і мала час поробити щось своє, а тому я зайнялась навчанням: відбула стипендіальну комісію інституту, відредагувала свої наукові тези для друку і виконала завдання з одного предмету.
А попереду маю збори студентського парламенту, де буду обирати і затверджувати свого заступника і голів секторів. Також будемо визначати план роботи на рік.
Якось так і минув день.
Дякую всім, до наступних зустрічей!