"My photo memories": Поїздка до близької подруги/a trip to a close friend

Привіт усім!
Я потрохи повертаюсь до написання постів і заново вливаюсь у спільноту в Стімі. Побачила таку класну ініціативу і вирішила теж взяти участь у конкурсі про спогади, закарбовані у світлинах.
Сьогодні я хочу поділитися з вами своєю поїздкою до подруги в Полтаву. Це особлива поїздка для мене, ми з Аньою (ім'я подруги) були найкращими подругами у часи навчання в ліцеї. Потім ми вступили у вузи в різних містах України і вже продовжили спілкуватись не так близько. Війна і дистанційне навчання знову звело нас вдома, але через деякий час все ж ми знову роз'їхались. Такі реалії, на жаль.
І так вже вийшло, що ми не бачились із липня минулого року, а тому коли вона написала мені із пропозицією приїхати до неї в Полтаву аби провести вихідні разом, я, звичайно ж, погодилась.

Так я ми обидві працюємо, то мали змогу зустрітися лише на вихідних. Я приїхала в суботу вранці, тож ми закинули речі і одразу пішли гуляти. План був такий: ходити по класних закладах і говорити про все-все. А поговорити було дійсно про що, адже за 7 місяців багато чого назбиралось. Ця світлина особлива, адже це означає, що наш "дует" досі існує і товаришує. І це перша спільна світлина за рік!

За день ми були десь у 4 закладах. Це нормальна така кількість, але я така рада, адже я чомусь не дуже багато знаю класних закладів у Полтаві, бо зазвичай я ходила у 2-3 тих які знала і любила давно. А тут ще й гастрономічна подорож рідними краями.
Ввечері, як ви можете побачити, ми пішли в кальянну. На справді, ми довго шукали хороший заклад такого типу, адже куди не приходили, там були підлітки в нетверезому стані. А ми, як дві бабці, хотіли тиші й спокою. Ну і знайшли, зрештою. Тут із цією кальянною мене пов'язує ще один спогад: у мене пішла алергічна реакція після коктейлю. Все було добре, я пила "криваву мері" зі спеціями, і от приходжу я ввечері додому, а в мене ключиці в крапочку. Оце я здивувалась. Та, на щастя, за декілька днів минуло, а от на даний напій у мене тепер вето.

Як завжди, хороше швидко закінчується, і наступний день настав надзвичайно швидко і пора було їхати додому. Перед цим ми зайшли у "Буфет" - легендарний харківський заклад із квадратною піцою. Чомусь у Києві я її не пробувала, а тут придумала. Тож ми поснідали, піца виявилась дуже смачною, тому я взяла її з собою у дорогу.
Так ми попрощалися з Аньою, але ми домовились зустрічатися частіше, а тому вже запланували наступну зустріч. На цій позитивній ночі я помчала назад до Києва.

Дорога пройшла у спокійній обстановці. Я відкрила свою піцу, замовила чаю і сіла працювати над науковою роботою.

Ось така поїздка є у моїх фотоспогадах. Дякую всім за увагу, до наступних зустрічей!

Hello, everyone!
I'm slowly getting back to writing posts and rejoining the community on Instagram. I saw such a cool initiative and decided to take part in the contest about memories captured in photos.
Today I want to share with you my trip to my friend in Poltava. This is a special trip for me, as Anya (friend's name) and I were best friends when we were at lyceum. Then we went to universities in different cities of Ukraine and we didn't keep in touch as much. The war and distance learning brought us back together again, but after a while we did go apart again. These are the realities, unfortunately.
And it so happened that we hadn't seen each other since July last year, so when she wrote to me with a proposal to come to her in Poltava to spend the weekend together, I, of course, agreed.
s we both work, we were only able to meet on weekends. I arrived on a Saturday morning, so we dropped off our things and went for a walk right away. The plan was to go to cool places and talk about everything. And we really had a lot to talk about, because we had accumulated a lot over the past 7 months. This photo is special because it means that our "duo" still exists and is friends. And this is the first photo we've taken together in a year!

We visited about 4 places in one day. This is a normal number, but I'm so glad, because for some reason I don't know many cool places in Poltava, because I usually went to 2-3 that I knew and loved for a long time. And then there's the gastronomic journey through my native land.
In the evening, as you can see, we went to a hookah bar. In fact, we had been looking for a good place of this type for a long time, because wherever we went, there were drunken teenagers. And we, like two old ladies, wanted peace and quiet. And we finally found it. Another memory connects me with this hookah bar: I had an allergic reaction after a cocktail. Everything was fine, I drank a bloody mary with spices, and then I came home in the evening and my collarbones were dotted with dots. I was surprised. But fortunately, it went away in a few days, but now I have a veto on this drink.
As always, good things come to an end quickly, and the next day came extremely quickly and it was time to go home. Before that, we went to Buffet, a legendary Kharkiv restaurant with a square pizza. For some reason, I hadn't tried it in Kyiv, but here I came up with it. So we had breakfast, and the pizza was delicious, so I took it with me on the road.
That's how we said goodbye to Anya, but we agreed to meet more often, so we have already planned our next meeting. On this positive night, I rushed back to Kyiv.
The journey passed in a calm atmosphere. I opened my pizza, ordered tea and sat down to work on my research paper.

That's how I remember the trip in my photo memories. Thank you all for your attention, and see you soon!