Казка №47 // Сильний вітер

Сильний вітер

-Тату, дивися яка гарна хмара...
-І вітер піднімається...
-Це погано?
-Якщо по небу згущуються хмари і здіймається вітер, є шанс потрапити під дощ.
-Ми потрапимо під дощ?
-Прямо зараз немає, але через час можемо опинитися в пастці.
-Що будемо робити?
-Пропоную піти додому, вийти на балкон і спостерігати.
-Спостерігати за гарним небом?
-Так, ти маєш рацію!
Не встигли вони прийти додому, як десь вдалині почав лунати грім і здійнявся сильний вітер.
-Нічого собі вітер піднявся...
-Бачиш, як ми вчасно прийшли додому?
-Дивись як дерева гне від сильного вітру...
-Це дуже небезпечно...
-Чому?
-Може зламатися велика гілка і впасти на землю.
-Чи на людей?
-Або на людей, і навіть на тваринах. І самому дереву теж буде дуже боляче.
-Ніколи не думала про те, що вітер може завдати стільки клопоту...
-Людина думає, що вона найсильніша і наймогутніша, але природа сама вирішує, хто тут відіграє важливу роль.
-Ти про що, тату?
-Про життя, доню, про життя...
Вітер ставав сильнішим, починалася злива, гроза, місцями видно було град.
-Як страшно, там же кошенята бігають вулицею, щенята...
-На жаль, ти маєш рацію і їм набагато страшніше, ніж нам з тобою тут, у будиночку, під дахом...

А з кухні долинав приємний запах вечері та...
-Ідіть вечеряти, любителі дощу!
-Здається мама нас запрошує на вечерю.
-Підемо подивимося, чим нас мама сьогодні почастує на вечерю.
А в голові думки, як усім допомогти...
Ось і казці кінець!
А хто читав – молодець!