Дощ барабанить по даху...

Сиджу на другому поверсі, у своєму імпровізованому кабінеті – місці роботи, ремонту і творчості. Роботи - бо я працюю переважно за ноутбуком тут, бо вдень внизу переважно галасують діти, а тут – відносна тиша й іноді, як оце сьогодні звук дощу, що барабанить по даху. Не весняний дрібний дощик, а справжня літня злива. Вода хльостає з такою силою, що чути кожну краплю. Ремонту - бо треба робити другий поверх, вчора почав перші кроки)). А творчості - бо тут щовечора ще й свої дописи у Стіміт пишу.

Після теплих вихідних погода різко змінилася – вчора було прохолодно, моросив слабкий дощ. А сьогодні зранку взагалі морозець трохи пробіг. Але природа все одно поволі прокидається. От зацвіла форзиція – кущ із яскраво-жовтими квітами, що додає трохи весняного настрою. Сад теж оживає: яблуні та інші дерева вже випустили крихітні листочки. Ще боязкі, ще не поспішають розкриватися повністю – бо ж холодно. Але якщо придивитися, сьогодні вперше сад набув зеленого відтінку – на кінчиках гілок проступає зелень.

Про ремонт... чи монт 🤪?

А тепер до справ. Як писала Юля (та що @antorv) раніше в коментарях чи у своєму дописі, не пам'ятаю точно– я займаюся не ремонтом, а "монтом" (або ж монтажем). 😄 Продовжую монтувати ОСБ-плити на стелю мого міні-горища. Вчора встановив одну плиту, після чого все навколо внизу було засипане тирсою, бо я не прибрав одяг, що лежав під стіною, перед роботою. А плиту довелося підрізати вже на горі. Сьогодні все це довелося витріпати, прибрати, попилососити.

За день я змонтував ще одну велику плиту, одну маленьку і ще шматок збоку. Темпи, звісно, "космічні", але зважаючи на те, що часу не так багато, все йде непогано. Можливо, зробив би більше, але ввечері ще потрібно було допомогти мамі – ми розбирали м’ясо. Забрало це десь півтори години, зате не з порожніми руками повернувся.

Я вже розумію, що облаштування другого поверху затягнеться надовго. Роботи багато, а часу мало. Як я вже писав, ванну я залишив майстру. А все решта планував робити сам Правда, якщо захочу завершити все до кінця року, можливо, частину доведеться комусь ще доручити.

Про подарунок

А ще сьогодні був момент, який, можливо, знадобиться мені через рік. Зайшли з Маркіяном у магазин будматеріалів – мені потрібні були саморізи до дерева потрібного розміру. А він побачив машинку і каже: "Тато, подаруєш мені таку на день народження?" Ну що ж, обіцяв не забути. Сфотографував для цього)). Хоча, знаючи дітей, до дня народження бажання можуть змінитися ще разів сто. 😄 Але якщо ні – ця машинка може стати подарунком. Або доповненням до нього)).