Речі з минулого

Живим істотам (не всім) властиво вчитись і надалі нести з собою набуті знання та досвід впродовж життя. Цією фразою я не винайшов велосипед заново, але це частина нашого життя, частина сенсу, це інструмент, за допомогою якого нам легше створити певні умови для власного життя. Сьогодні я розбирав завали старих речей у шафі, частину одразу відправив на смітник, частину залишив. Серед «архівного» мотлоху я знайшов пару книжок, які залишилися у мене з кінця навчання, а саме з передекзаменаційного періоду, коли 3 роки навчання вже були позаду, залишалося лише скласти державний іспит на ліцензію.

Так ось, ці 2 книжки містять «вершки» усього 3-річного курсу навчання. І це саме стільки, скільки потрібно для складання держіспиту. Я памʼятаю, як наприкінці підготовчого курсу перед іспитом на мене зійшло усвідомлення того, чим нас годували викладачі за державною програмою – тоннами «води», серед яких іноді попадалися дійсно важливі й корисні для майбутньої професії шматочки інформації. З часом я зрозумів, що усвідомлення було недостатньо глибоким і я помилявся. Адже під час навчання вся ця професійна «вода» не лише відволікає, даючи студенту можливість зібрати думки докупи і навіть відпочити під час лекції, але й формує звичку до внутрішнього професійного діалогу, формує правильний хід думок.

В одному з підручників збереглися два аркуші паперу з моїми схематичними нотатками. Навіть смішно виглядає – частина івритом з міжнародними абревіатурами, там же примітки російською. На другому аркуші – замальовки серця в розрізі з різними патологіями. А був всього лише 2009 рік. Досі лаю себе, що не купив тоді біткоїн, хоча б 1000 монет 😅 І були ж гроші, коли працював паралельно з навчанням, а міг кілька разів не зайти до бару з друзями.

Не знаю, навіщо я все це зберігаю, моє підсвідоме пам’ятає, що це колись була дуже важлива інформація, але по факту вона мені вже не потрібна, на будь-яке питання мені сьогодні може відповісти штучний інтелект.

Навіть довідник з фармакології більше не потрібен. Ця брошура Medic випускалася раз на рік для лікарів з оновленими списками препаратів, які виписуються пацієнтам в Ізраїлі. Випуск за 2005 рік я поцупив у лікаря, з яким працював тільки через те, що на його полиці стояли випуски за 2007 та 2008 роки. Таким чином, ніхто в цій ситуації не постраждав і не зазнав шкоди 😅

Що ж, не знаю чи є сенс у цьому дописі, не можу сказати навіщо я його написав. Напевно, тому що «щоденник» за сьогоднішній день вижати немає з чого, а тут така раритетна знахідка попала до моїх рук.