Diary Game: "Інтенсивний початок нового відрізку життя" 06.04.2025
Привіт друзі. Сьогодні вперше з 12 вересня сиджу і пишу допис з телефона.
Так сталося, що розпочавши свій активний день о 6:30 ранку тільки в 22:30 я повернувся додому😎. За цей день мені вдалося встигнути зробити дуже багато роботи. Чого тільки варте перевезення всіх речей з попереднього місця а проживання в своє помешкання.
Разом з приїздом речей в мене з'явилась змога перевести своїх улюблених дівчаток.
Для того щоб мої дівчатки я спали більш-менш комфортних умовах Я навіть встиг зібрати ліжко.
Крім цього всього я вимив колишнє помешкання, що винаймав і віддав ключі господарю. Після цього встиг відвести сина на заключні ігри в турнірі під Черкасами та насолодитись його емоціями від виграшу чергової медальки.
Добре що зробив кілька фотографій того як син бігав по футбольному полі - тепер хоч є що викласти в цьому дописі🤣
Після турніру ми відправились в фаншоп нашої місцевої команди де придбали квитки на футбольний матч із одним із грандів українського футболу, який відбудеться цієї п'ятниці.
Благо що я в цей момент ще буду перебувати в у відпустці, тож можу собі дозволити подарувати сину незабутні враження від перегляду першої футбольної зустрічі на стадіоні.
Звісно, в умовах обмеженого пропуску вболівальників на стадіон це будуть неповні емоції від футбольного матчу, та з іншої сторони - це все одно краще ніж взагалі відсутність таких вражепь у своєму досвіді.
Після проведеного часу з сином я повернувся додому де її займався збиранням ліжка та частковим розподілом речей, що перевіз на нове помешкання.
"Моя хозяйка" вирішила що той м'який куточок, який стояв на кухні, зовсім не в тему і його треба прибрати... Користуючись тим що під вечір до мене приїхав мій кум, якому я мав відвести свій старий холодильник, що дістався мені у власність і з нової квартири, піднапряг його щоб допоміг мені винести м'який куток, який я уже до того розкрутив та розібрав на маленькі деталі...
Далі дорога під Черкаси до кума на дачу де ми і залишили цей холодильник.
Вже після дачі, добряче наговорившись, я повернувся додому де мої дівчатка вже сплять. В холодильнику знайшов пляшку пива, яку відклав собі на сьогоднішній вечір щоб символічно відсвяткувати те що мені вдалося в найкоротші терміни (виходить шість робочих днів) облаштувати нове житло для того щоб забрати свою родину.
В якості доповнення до пива я використав три великих драники, які залишились мені після вечері. Саме це поєднання наповненої пивом пінти з біткоїном та драникіа ви бачили на першому зображенні мого допису.
Ось такий от у мене сьогодні був прекрасний день, який певною мірою є початком нового етапу мого життя. А зараз мити ноги і в люлю. Добраніч.
— це приємні клопоти, в результаті котрих отримаєш своє комфортне гніздечко. Головне не забувати відпочивати, адже відпустка, має слугувати відпочинком і насамперед потрібна саме для цього. Хоча завжди, цей період використовується як зміна одного виду праці на інший.
От зараз відпочиваю...
Поки дружина вкладає малу можу інтенсивно поклацати телефон. До речі, я й не думав що за тиждень в мене буде вже така швидкість та якість набиранря тексту саме з телефону. Прям горжусь собою 😅
Як на мене робити це з телефону швидше і легше. Навіть розмір клавіатури цьому сприяє.
Тут не так просто особливо коли в тебе палиць здатний закрити відраку 5 букв одночасно
На телефоні однозначно зручніше, що писати, що надиктовувати:)
Не знаю не знаю. Я ще з тієї старої категорії... Стоп! А то ще почну писати "а за моїх часів" 😅🤣🤣
Так, але адаптація досить болісна🤪
Мені тут айтівці на роботі викотили новий інтерфейс адмінки для роботи з сайтом, то я вже тиждень прокрастиную і не відкриваю їхню інструкцію🤣 ну на старій же так добре було...
😅От я саме про це й говорив🤣🤣🤣
Здорово як! Таке насичене життя: переїзд, благоустрій, підтримка сина, поїздка на футбольний матч)) Читаю і посміхаюся, як у приказці: "...і швець, і жнець, і на дуді гравець, і в хорі співак, і в бою молодець")
Радію новій зустрічі, знайшла хвилинку - забігла порадувати і самій порадіти")) 🙋🤩💐
Дякую Зіронька!!! Завжди приємно тебе бачити в своїх коментарях.
О так це прям таки про мене
А в мене час є лише з телефона писати. Інакше ніяк 😐 Я навіть коментарії пишу лівую рукою під ковдрою поки дитина ще не заснула, таким же чином і пост дописувати можу🤣 А потім жахаюся того що написала 😬 І соромно капець. Як ось з привітанням дня народження... взагалі фіаско 😳
Ти молодець даєш приклад людям, що не буває таких умов в яких не можна знайти можливості. Можливості писати є завжди навіть якщо це робити лівую рукою під ковдрою поки дитина ще не заснула