Побут собакс та нескінченне прибирання

Сьогодні значну частину часу приділила продовженню прибирання. Прибирати в будинку, де живуть 15 собакс, це те саме, що бігти вверх по ескалатору, що їде вниз. Навіть щоб лишатися на місці треба не зупинятися ні на хвилину, а про те, щоб хоч трохи просунусь вперед, і мріяти марно. А якщо десь упустив ситуацію - тобі точно капець. А я її упустила…

Та ще і сама створила собі проблему, коли залила водою хол першого поверху. Це було одне з небагатьох приміщень, де вже був зроблений ремонт ( Лінолеум довелося прибрати і вигляд приміщення одразу став … як в бомжатнику. Ну і собакси, як можуть, вносять до інтерʼєру відповідні доповнення, крадуть різний непотріб, рвуть на шматки та розкидають навколо. Це добре, якщо ніхто не зробить калюжу. Ну а як же ж! До двору ж треба іти цілих три з половиною метри через кімнату! Поки кинула на підлогу килимок для фітнесу, щоб все це виглядало не так жалюгідно.

Але насправді собакси люблять порядок. Ну а як же ж! Бруднячити і лайнячити в чистій кімнаті набагато приємніше! Тому, після того, як я все помила і прибрала в маленькій кімнаті, що також має вихід до вольєру, одразу намалювалася черга з бажаючих там заночувати.

Насправді я планувала, що тут будуть спати Умка і Чучундра. Умка влаштувала біля другого собачого виходу з будинку КПП і тероризує решту собакс. Вона їх випускає, а назад не впускає. Тому, почувши горісні волання того нещасного, хто вийшов по своїх справах і тепер не може повернутися назад, я змушена, в кращому випадки, матюкатися на Умку через відеокамеру, а в гіршому - топати вниз і рятувати бідолаху. Мене все це вже трохи задовбало, тож я вирішила її переселити.

Чоколо теж зацінила цю кімнату і навіть було не проти там залишитися, але, поки вона хворіє, вона потрібна мені перед очами, тому я не дозволила.

Як би там не було, а порядку стало трохи більше, а мені – трохи легше, адже бардак мене дуже пригнічує. Добре було б повернути назад лінолеум, але треба міняти саму під ложку, там пішла пояснила, а самій мені не впоратися. Ну тобто підложку-то я заміню, але треба одразу її закрити, поки собакси нічого з нею не наробили, а я цей шмат лінолеуму не те що постелити - підняти не можу. Тож доведеться чекати, поки хтось з друзів зможе мені допомогти.