You are viewing a single comment's thread from:
RE: Бути породним ще не означає бути щасливим
Тож, купуючи цуценя у розведенців варто замислитись, а чи готові ви все це підтримувати.
Чесно, якби не ваш допис, я б ніколи над таким навіть не задумувалась. Ви піднімаєте справді важливі питання, я й подумати не могла, що все так. Ніколи не цікавилась цим. Бідні песики. Надіюсь не всі хто розводить ставляться до тваринок суто як до заробітку:(
Не думаючи про їх комфорт та здоровʼя. Тварин справді треба любити. Це має бути в крові. Як у вас. Хоч Ви й жалієтесь на улюбленців. Та видно, що там кохання 🧡.
Опікуєтеся ними як дітьми, всі ці лікарі, дуже важко. Сил вам любові та хай все буде добре. Ви робите великі благодійні справи, так опікуючись над тваринками, на які здатні одиниці.
Просто це така тема, що з нею дійсно мало хто стикається. Насправді в нашій країні це катастрофа. Хоча, звісно, такі кадри є і серед тих, хто розводить породних тварин і є членами відповідних клубів. І навпаки. Ми брали чихуйню без документів для моєї подруги, так там ледве в дупку не цілували і маму і цуценят. Цуценя активне, нормально вгодоване, добре розвинене. Хоча треба сказати, що подруга до цього довго обирала, розмовляла з кожним потенційним продавцем, щоб зрозуміти, чи вони адекватні. Ну і по цуценя одразу ж видно, як до нього ставилися. Помивши перед продажем косяки у вигляді поганого харчування, низької соціалізації чи тривалої відсутності нормальної активності не сховаєш.
Звісно як і скрізь, є люди, що працюють за покликом, а є коли ні.
Коли з розведенням тварин ніколи не стикався.
Про такі речі навіть не підозрюєш. Просто не задумаєшся над цим. Я досі в шоці.