Враження від кінофільму "Час" 2011 року

Привіт steeminians. Вчора перед сном влаштував собі невеликий відпочинок і переглянув доволі цікавий фільм «Час» 2011 року.

Скріншот із фільму «Час»

А тепер вже майже кінець наступної доби, сиджу (лежу) і налаштовуюсь на те щоб почати описувати цей фільм, точніше не скільки сам фільм скільки враження після його перегляду…

Скріншот із фільму «Час»

Дуже сподобалася гра другорядної героїні, яка була мамою головного героя. Це моя улюблена «13» із серіалу Доктора Хаус. З першого моменту як я побачив її ще в докторі Хаусі я став її "фанатом". Сказати що фільм дуже сильно сподобався я не можу, адже в мене було якесь неадекватне очікування від того що я побачу… Напевно через цю завищену планку очікувань я й не зміг насолодитись цим фільмом.

Скріншот із фільму «Час»

З іншої сторони, презентація часу, як основного мірила цінності у взаємовідносинах між людьми, стало своєрідним доведенням до абсурдності тієї економічної структури, якою ми зараз користуємось… Якщо уявити що по закінченню грошей людина відразу помирала б, то в принципі різниці між грошима і часом що зображений в цьому кінофільмі майже б не було. З іншої сторони, якщо й не підтверджується цитата з фільму: «для того щоб одна людина жила вічно тисячі повинні померти» то дуже сильно співпадає із своєрідним: «для того щоб одна людина жила без турбот - тисячі повинні бути в боргах та клопотах»…

Скріншот із фільму «Час»

Одним із основних факторів, через які я отримав розчарування від цього фільму - є те, що в фільмі справжня цінність часу, як основного мірила все ж таки не була виражена…. Принаймні настільки як би я хотів побачити… Ну, типу того, що насправді в нашому розпорядженні не так багато тих миттєвостей, коли ми по-справжньому маємо можливість обирати що робити, як робити і коли робити. До речі, можливо ви знаєте якийсь кінофільм, який би можна було б використовувати як демонстрації важливості кожної хвилини що ми проживаємо….

Скріншот із фільму «Час»

Стосовно фільму, дуже сподобалась фраза: «можна прожити вічність і при цьому не жити жодного дня» - яку сказала головна героїня своєму батькові, який скопив майже безмежну кількість часу для свого життя при цьому весь цей час витрачався тільки на збільшення запасів часу і так по колу…

Це дуже глибока думка, адже насправді щодня займаючись тими чи іншими справами ии забуваємо про те що життя спливає, а кожен наш день робить нас все ближчими до його логічного завершення… І, по великому рахунку, у нас як і в головного героя кінофільму «Час» є Всього один день. Лот тільки ми ніколи не знаємо чи наступить наступний денб в той момент коли ми лягаємо спати…

Звісно, ц головного героя більш жорсткі рамки. Якщо він не буде працювати - його час закінчиться і він на 100% буде впевнений, що це стане його останніми секундами життя в цьому світі

З іншої сторони, коли ти живеш кожну секунду так ніби вона остання в твоєму житті - починаю зовсім по-іншому сприймати це життя…

Ось такі от враження. Радий що знайшов в собі сили опублікувати цей пост. Дякую своїй подрузі (слово друг тут ріже слух), яка прямо таки змусила відкласти всі справи, протверезіти… коротше, зробити все аби тільки написати цей пост… Всім гарної ночі.